Військовий інженерний інститут при ПДАТА ЗАТВЕРДЖУЮ начальник кафедри інженерних загороджень полковник В.Г.Григор’єв “___”___________2004 р. Л Е К Ц І Я з дисципліни “Вибухова справа”. ТЕМА № 5 “ Підривання грунтів” Час, відведений на лекцію __2_ години АВТОР: підполковник Савіцький А.О. Розглянуто на засіданні кафедри (предметно-методичної комісії). (Протокол № ___ від “___”_________ 2004 р.) м. Кам’янець-Подільський 2004 р. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для проведення занять з дисципліни “Вибухова справа” ТЕМА № 5 “Підривання грунтів” Заняття № 1 “Механічна дія вибуху зарядів у ґрунті”. З М І С Т ВСТУП. Піддатливість грунтів і скельних порід дії вибуху. Основні поняття, пов’язані з вивченням дії вибуху в ґрунті. Дія вибуху одиночного заряду на навколишнє середовище. Методика розрахунку небезпечних зон. ЗАКЛЮЧЕННЯ. Література: 1.Руководство по подрывным работам. Стор. 156-172. МП(ПР) стор. 112-122. 3.Таранов, Гудзь. Руйнування гірських порід вибухом. Стор. 97-107. 4.Гейман Л.М. «Вибух» стор. 117-129. Навчально-матеріальне забезпечення: Плакати за темою. Схеми воронок викиду. Таблиці коефіцієнтів “М” та “К”. В С Т У П Розвиток науки, техніки, розвиток технічного процесу дозволили використовувати вибух в багатьох областях і отраслях народного господарства. Він став використовуватися не тільки в гірничо-видобувальній промисловості, но і в ході військово-інженерних робіт, в ході бойових дій. Одно з перших згадувань про підземні порохові фугаси відноситься до часів осади м. Негропонте (1472р.). Особливим успіхом порохові заряди користовувались іспанським полководцем П. Новарським в 1500 році, при взятті замка св. Георгія на о. Кафалонія (1500р.) і двох замків біля Неаполя (1503р.). Підземні міни стали головною силою і були прийняті на озброєння не тільки наступаючими арміями, но і осажденними. Так, підземно-мінна війна з успіхом велась росіянами в 1581-1582 р.р. під Псковом під час осади його С. Баторієм. Роботи по великим мінним зарядам проклали шлях для використання камерних зарядів в скельних породах. В теперешній час за допомогою вибуху стискають грунт, викидають його в заданому напрямку. Вибухові роботи в грунтах і скельних породах ведуться з метою: інженерного обладнання позицій військ; влаштування загороджень та руйнувань; будівництва шляхів, земляних гребель та інших інженерних споруд; влаштування колодязів, шахт, галерей та інших підземних виробок; руйнування фортифікаційних споруд противника; добування та заготівлі будівельних матеріалів. Всі ці роботи виконуються шляхом: руйнування та викидом грунту; рихлення грунту без викиду; утворення порожнин в скельних породах. Ці основні напрямки розробки грунтів необхідно знати офіцерам МНС, інженерних військ так як вони будуть організовувати виконання вище вказаних завдань для забезпечення дій військ. І. ПІДДАТЛИВІСТЬ ГРУНТІВ І СКЕЛЬНИХ ПОРІД ДІЇ ВИБУХУ При розгляданні дії вибуху природні гірничі та штучні кам’яні, бетонні, залізобетонні моноліти об’єднуються у єдине поняття - тверде середовище. У природі грунти дуже різні за своїми фізико-механічними властивостями. Грунтами називають гірничі породи, що залягають у верхніх шарах земної кори. Грунти розділяють на скельні, великоуламкові, пісчані, глинисті. Умовно їх можна розділити на два класи: скельні та пористі. До скельних відносяться грунти, що мають жорсткиий зв’язок між зернами мінералів, які складають породу. В залежності від цього зв’язку скельні грунти діляться на зпаяні та зцементовані. Під дією зовнішнього навантаження вони не змінюють щільності. До пористих грунтів відносяться піски, глини, суглинки, пісчаники, туфи. Вони представляють сукупність твердих мінеральних частинок, що знаходяться у контакті одна з однією і утворюють скелет. Простір між твердими частками заповнений водою та повітрям. Можна сказати, що такий грунт є трьохкомпонентни...